Блог

Вчора вдруге в житті Андрій Дериземля, лідер головної української зимової збірної - біатлонної, після гонки відмовився спілкуватися з пресою. Вперше це було на початку минулого тижня - після гонки переслідування, коли він з п’ятого місця у спринті не зміг піднятися на п’єдестал. Причина - погана стрільба. Причини поганої стрільби - ось що потрібно пояснювати Андрію в змішаній зоні.

Якби він знав ті причини, він би і сам усе виправив. Кажуть, не можна було за рік до Олімпійських ігор змінювати ложу гвинтівки - до нової ложі потрібно звикати не один рік. Але стара ложа у нього геть зовсім тріснула - що, чекати, поки на гонці прилад розвалиться на частини? Втім, і з новою ложею можна впоратися - якщо працювати тонко, спокійно, і в якийсь момент не почати нервувати, а перечекати погані результати. Мабуть, Андрію не вдалося витримати неймовірне олімпійське перенавантаження... Одним словом, якби знати точний рецепт перемоги (не дослівно "рецепт" для аптеки - зараз за такими "рецептами" полюють неймовірно серйозно - а в переносному значенні), то не запасні аутсайдери Венсан Жей, Якуб Фак і Павол Хурайт вигравали медалі на Іграх, а Росія, Німеччина та Норвегія, де в кожній збірній справді талановитих біатлоністів більше, ніж у Франції, Хорватії та Словаччині разом узятих.

Андрій не знає точного ідеального рецепту, а в черговий раз виправдовуватися йому, мабуть, не було сил - адже після таких подій в житті спершу треба поговорити із самим собою.

Не знаю, який був настрій у вболівальників в Україні, а тут після біатлонних мас-стартів був настрій тяжкий. Аж поки не відбувався хокейний матч Канада-США. Головна команда цієї Олімпіади, найбільш обговорювана, популярна, "облизана" команда - збірна Канади з хокею - програла принципове протистояння. Програла без шансів. Це мало стати національною трагедією. Але - не стало.

Після матчу у ванкуверському Скай-трейні - метро, тобто - не було тихо. Так, очікуваної масової гулянки увечері Super Sunday, тобто супернеділі, як її називали місцеві медіа, не було. Так, з палацу Canada Hockey place канадці ішли засмучені. Але тільки доходили до метро і змішувалися з натовпом американців, шведів і фінів (скандинавське дербі відбувалося після американського), на обличчях з’являлися посмішки. Окремі молодики не дуже тверезого вигляду бігали по вулицях з вересками "Marti out, we want Lu" (вимагали замінити голкіпера Мартіна Бродо, який став винуватцем трьох пропущених від американців шайб, на Луонго). Але більшість спокійно розходилися із таким собі відпочинково-святковим виразом облич. Чому? А тому, що, по-перше, у канадців ще є всі можливості виграти Олімпіаду, а по-друге, матч був хороший, і спорт, Олімпіада - це в будь-якому разі свято, виграє твоя команда чи ні.

І от подумалося - а, може, дарма розводять трагедію з приводу виступу Андрія та інших біатлоністів. По-перше, ще залишилася естафетна гонка, а значить, залишився шанс. По-друге, вони і самі себе гризуть достатньо. А по-третє, Андрій, наприклад, показав поки-що найкращий результат з усіх українців у Ванкувері - 5 місце у спринті. У Оксани Хвостенко - другий найкращий результат, 8 місце. Якщо вони попсували нерви своїм суперникам на такому старті, як Олімпійські ігри, значить, вже недарма приїхали...

Як ви думаєте?